Гісторыя Беларусі IX-XVIII стагоддзяў. Першакрыніцы.


[1394, альбо 1409, альбо 1424].IX.01, въ лѣто шостое тысечи семьсотъ, индикта третьяго. Мсціслаўль. Мсціслаўскі князь [Сямён] Лінгвен Альгердавіч надае свайму дворнаму баярыну Касцюшку Валюжынічу зямлю Валюжынскую каля горада Мсціслаўля, на вечнасць.

Арыгінал невядомы. Гэта быў пергамен з тэкстам на рускай мове. - Копія 1. Кніга гродская замкавая Мсціслаўскага ваяводства. Запіс і экстракт 1641.III.03 (Мсціслаўль). Для актыкавання арыгінал быў прадстаўлены свяшчэннікам Краснасельскай Спаскай царквы Васілём Міхайлавічам Валюжынічам, нашчадкам Касцюшкі Валюжыніча. - Копія 2 (па копіі 1). Кніга галоўнага літоўскага Трыбунала № 64 за 1718 г., арк. 612. Запіс, зроблены 1718.VII.28. Для актыкавання копія 1 (экстракт) была прадстаўлена панам Казімірам Лібарчаем. У 1886 г. кніга захоўвалася ў Віленскім цэнтральным архіве.

Публікацыя: Акты, издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Т. 13. Акты Главного Литовского трибунала. Вильна, 1886. С. 3-4, № 1 (па копіі 2; дата прапанавана: 1395 г.).

Дата: у копіі памылкова пазначаны 6700 год; у бытнасць Сямёна Лінгвена Альгердавіча князем Мсціслаўля (1392-1431) 3-ці індыкт прыходзіўся на перыяды: 1394.IX.01 – 1395.VIII.31; 1409.IX.01 - 1410.VIII.31; 1424.IX.01 – 1425.VIII.31.

      Roku tysiąc siedmsetnego ośmnastego, miesiąca Iulii dwudziestego ośmego dnia.
      Przed nami sędziami głównemi, na trybunał w wielkim xiestwie Litewskim z woiewodztw, ziem y powiatów na rok teraznieyszy tysiąc siedmsetny ośmnasty obranemi, stanowszy personaliter u sądu patron imć pan Kazimierz Liborczay, opowiadał y do akt podał extrakt z xiąg grodzkich woiewodztwa Mścisławskiego przywileiu, od kniazia Łukweniia Mścisławskiego imść panu Konstantemu Walużyncu na grunt, nazwany Walużynicki, dany, na rzecz w nim niżey wyrażoną, ichmościom panom Walużyncom służący y należący; który podaiąc do akt, prosił nas sądu, aby ze wszytką w nim inserowaną rzeczą był do xiąg głównych trybunału wielkiego xięstwa Litewskiego spraw wieczystych przyięty y wpisany. Jakoż my sąd ony przyiąwszy, a wpisuiąc w xięgi de verbo ad verbum tak się w sobie ma:
      Выписъ съ книгъ кгродскихъ замку господарского воеводства Мстиславского. Лѣта отъ нароженья Сына Божого тысеча шестьсотъ сорокъ первого, мѣсеца Марца третего дня. На врадѣ господарскомъ кгродскомъ Мстиславскомъ передо мною Геліяшомъ Жикгмунтомъ Суходольскимъ - чешникомъ и подстаростимъ Мстиславскимъ, постановившисе очевисто, велебный отецъ Василій Михайловичъ Валюжиничъ, свещенникъ Спаскій Красносельскій, покладалъ и ку актыкованью до книгъ кгродскихъ Мстиславскихъ подалъ привилей, на паркгаминѣ писанный рускимъ писмомъ, отъ князя Луквенія Мстиславского продкови его Константому Валюжиничу на кгрунтъ, названный Валюжинскій, даный, въ речи нижей въ немъ выражоной писаный, просечи, абы тотъ листъ принятъ и до книгъ уписанъ былъ, котораго я, врадъ, оглядавши и читаного достатечне выслухавши, до книгъ уписать есьми велѣлъ. А уписуючи у книги слово въ слово такъ се въ собѣ маетъ:

      Божію милостью я, князь Луквеній Мстиславскій.
      Пожаловали есьмо боярына нашого дворного Костюшку Валюжинича, далисьми ему за его къ намъ вѣрное раденье кгрунтъ, названый Валюжинскій, подъ мѣстомъ Мстиславлемъ лежачій, со всими навсими пожитками, съ которыхъ кгрунтовъ нынѣ и на потомъ будучіе потомкове жадное пошлины намъ князю и державцомъ нашимъ давати не маютъ, опрочъ службы военныя, которую посполу и зъ другими боярьми нашими Мстиславскими повинни будутъ отправовать.
      А будетъ ли на него якая отъ кого жалоба, ино его намъ судити, а не нашимъ урадникомъ и десятникомъ городскимъ.
      А то есьмо дали ему самому и щаткомъ его на вѣки вѣчно и непорушно.
      Данъ во Мстиславлю, сентебра первого, въ лѣто шостое тысечи семьсотъ, индикта третьяго.

      У того привилія при печати подписъ руки писарское подписано тыми словы: Остафій Гарабурда писаръ.
      Который же тотъ привилей, за поданьемъ и прозьбою особы выжеймененое, до книгъ кгродскихъ Мстиславскихъ есть записанъ, съ которыхъ и сесь выписъ подъ печатью врадовою и съ подписомъ руки писарское велебному отцу Валюжиничу - свещеннику Спаскому Красносельскому есть выданъ. Писанъ во Мстиславлю.
      U tego extraktu z xiąg grodzkich woiewodztwa Mścisławskiego przywileiu przy pieczęci podpis ręki imć pana pisarza z korrektą regentowską temi słowy: Самуель Величко - писаръ. Есть у книгахъ: Янъ Романовскій.
      Który to ten extrakt z xiąg grodzkich woiewodztwa Mścisławskiego przywileiu, za podaniem onego do akt przez patrona zwyż wyrażonego, iest do xiąg głównych trybunału wielkiego xięstwa Litewskiego spraw wieczystych przyięty y wpisany.
      

А.Л. Ідэнтыфікацыйны нумар электроннай версіі дакумента: d120 ад 2010.X.15.






Hosted by uCoz